У 2026 році одні громади відзначатимуть Івана Купала в ніч із 23 на 24 червня, інші — за звичкою з 6 на 7 липня. В афішах будуть обидві дати. Причина в церковному календарі: більшість парафій тепер святкує Різдво Іоана Предтечі 24 червня, а громади, що дотримуються старого стилю, — 7 липня.
Тож дату служби варто уточнити у своїй парафії, а дату фестивалю чи народного гуляння — в організаторів. Це особливо важливо тепер, коли церковне свято змістилося на червень, а частина купальських заходів лишилася в липні.
За новим церковним календарем купальська ніч у 2026 році припадає на 23–24 червня. У середу, 24 червня, церква святкує Різдво Іоана Предтечі. Цього календаря дотримується більшість парафій Православної церкви України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ).
Громади, які лишилися на старому календарі, відзначатимуть купальську ніч із 6 на 7 липня, а Різдво Іоана Предтечі — 7 липня. У 2026 році це понеділок і вівторок відповідно.
Фестивалі, музеї просто неба й етнографічні центри можуть обрати найближчі вихідні, щоб зібрати більше людей. Тому дата в афіші не завжди точно збігатиметься з церковним календарем.
До вересня 2023 року більшість українських парафій жила за юліанським календарем, який нині відстає від цивільного на тринадцять днів. Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар цивільні дати нерухомих свят змістилися на тринадцять днів: Різдво Христове тепер припадає на 25 грудня, а Різдво Іоана Предтечі на 24 червня.
Старе 24 червня за юліанським календарем нині відповідає 7 липня за цивільним. Саме тому в родинних звичках, давніших публікаціях і частині сучасних афіш Івана Купала досі припадає на липень. Це одна церковна дата, записана за двома календарями.
У народній традиції гуляння починаються звечора, напередодні церковного свята. Звідси й пари дат: 23–24 червня за новим стилем або 6–7 липня за старим.
Ім'я Івана в назві пов'язане з Іоаном Хрестителем, чиє Різдво святкують цього дня. Купала — народна назва літнього свята, відома також із купальських пісень. Церковна дата й давні літні звичаї опинилися поруч у календарі, але не стали одним обрядом.
У храмі цього дня згадують народження пророка: священника Захарію, його дружину Єлисавету та їхнього сина, якому судилося підготувати людей до приходу Христа. Вінки, стрибки через вогонь, ворожіння й пошуки цвіту папороті до богослужіння не належать. Це народні купальські звичаї.
Людина може піти на літургію, а ввечері слухати купальські пісні чи дивитися народне гуляння. Важливо лише називати речі своїми іменами: багаття й вінки належать до фольклорної традиції, а не до церковного обряду.
Купальські звичаї різнилися залежно від місцевості. На Поліссі фольклористи записали одні пісні й обряди, на Поділлі — інші. Десь молодь збиралася навколо вогнища, десь головне дійство відбувалося біля води, а подекуди збереглися переважно пісні. Нижче — найвідоміші звичаї, а не єдиний правильний сценарій свята.
Найдовше живуть купальські пісні з повторами й перегуками над водою. Фольклористи виділяють їх в окремий жанр обрядової лірики. Навіть там, де старі обряди давно не проводять, пісні й мелодії ще пам'ятають.
Історію народження Іоана розповідає перший розділ Євангелія від Луки. Священник Захарія та його дружина Єлисавета дожили до старості без дітей. Звістку про майбутнього сина Захарія почув під час служби в храмі — і не повірив, за що онімів аж до дня, коли хлопчикові дали ім'я Іоан.
Дорослим Іоан пішов у пустелю й носив одяг із верблюжої шерсті. У проповідях він закликав не лише каятися, а й змінювати щоденне життя: ділитися одягом із тим, хто не має, не брати зайвого, нікого не кривдити. Людей, які приходили до нього з усієї Юдеї, він хрестив у Йордані. Так за ним закріпилося ім'я Хреститель. Коли до річки прийшов Ісус, Іоан охрестив і Його.
Предтечею, тобто тим, хто йде попереду, його називають тому, що своєю проповіддю він готував людей до приходу Христа. Різдво Іоана відзначають за шість місяців до Різдва Христового: за Євангелієм від Луки, на час Благовіщення Єлисавета була на шостому місяці вагітності.
Іоана Предтечу легко впізнати на іконах. Зазвичай його зображують аскетом із видовженим обличчям, довгим волоссям і простим одягом, що нагадує про життя в пустелі. У руці або поруч часто бачимо тонкий хрест на довгому держаку, а іноді й сувій зі словами проповіді. На деяких іконах Іоан має крила як біблійний посланець. Це символ, а не ознака того, що святий був ангелом.
На схемі T3-92 святий зображений по пояс, обличчям до глядача. Навколо голови — золотавий німб, праворуч — тонкий хрест-посох, руки схрещені на грудях. У композиції переважають зелений, коричневий, червоний і золотий кольори.
T3-92 «Святий Іоан Предтеча» — схема для вишивки бісером, а не готова ікона. Кольоровий малюнок нанесено на габардин формату A5. Під ним надруковано перелік кольорів і потрібну кількість бісеру. Схема розрахована на чеський бісер PRECIOSA №10.
На сторінці товару бісер не зазначений у комплектації, тому перед замовленням її краще ще раз перевірити.
Подивитися фото схеми, формат і основу можна на сторінці схеми ікони святого Іоана Предтечі T3-92 у Повітруля.
Таку схему можна подарувати Іванові, якщо його небесний покровитель — Іоан Предтеча. Нагодою можуть бути іменини, день народження або хрестини. Ще один варіант — подарунок вишивальниці, яка створює іменні ікони для своєї родини.
Вишита власноруч ікона — не оберіг і не обіцянка чудес. Це особистий подарунок, у який вкладено час, працю й пам'ять про святого, чиє ім'я носить близька людина.
Інші іменні образи зібрані в категорії релігійних схем для вишивки бісером. А якщо ви ще шукаєте «свого» святого, почніть зі статті про небесного покровителя та іменну ікону за датою народження.
Ваш янгол-охоронець та ікона-заступниця за датою народження
